Шипогрив

Шипогриви шанують Агамаґґана — велетенського вепра-Прадавнього, що загинув у боротьбі з Палаючим Легіоном під час Війни Прадавніх десять тисяч років тому. За їхніми священними переказами, шипогриви — його смертні нащадки. Там, де Агамаґґан стікав кров'ю й помер у центральному Калімдорі, з випаленої землі вирвалися величезні колючі лози й утворили розлогі лабіринти коріння, які шипогриви вважають святою землею. Його скам'яніла кров досі трапляється в Пустках як багряні Кров'яні Уламки — геоманти шипогривів викопують їх і шанують як могутні талісмани.

Замість будувати звичні селища з каменю чи дерева, шипогриви вирощують велетенські терниці, що душать довколишню рослинність і роблять навколишню землю неродючою. Племена зазвичай ведуть могутні геоманти — знавці приземленого, грубого шаманства, що радяться з каменями й кристалами, щоб спрямовувати клан. Ці містики закликають дух Агамаґґана, щоб викликати в бій примарних вепрів. Оскільки в посушливих центральних рівнинах мало оаз, шипогриви вважають воду найбільшим скарбом: коли випадають рідкісні дощі, вони влаштовують пишні бенкети, а водопої боронять із лютою завзятістю.

Поколіннями шипогриви запекло ворогували з кочовими тауренами й мандрівними зграями кентаврів. Коли Тралл привів Орду орків до Калімдору, орки швидко заселили Дуротар і проклали торгові шляхи через Пустки, і витіснені племена підняли відкритий заколот. Загони шипогривів влаштовують засідки на вози з припасами, нападають на застави на кшталт Перехрестя й Табору Тауражо, а ще їх підозрюють у тому, що вони наганяють сполоханих довгоступів на валки возів. Відкритими рівнинами заправляють два головні племена — Гостромани й Щетиноспини, — і обидва водночас ворогують і з Ордою, і між собою.