Маленький слиз — велика подорож

Більшість учених Ліги Дослідників займаються давніми реліквіями титанів чи похованими родоводами дворфів, а от Ларіс Ґірдавдл спрямував свій допитливий розум на тему, що хлюпає: слизунів. Вони трапляються всюди — на болотах, у проклятих лісах, у вологих руїнах, — і ці живі калюжі не вкладаються в жодну звичну біологічну класифікацію. Побачивши, як аптекарі Відступників збирають зразки слизу по всьому Лордерону, Ларіс вирішив з'ясувати, чому ці драглисті страхіття так цікавлять алхіміків Андерсіті.

Ларіс має сміливу теорію: слизуни — не просто протиприродна погань чи побічний продукт магії, а первісні виділення, тісно пов'язані з самим народженням Азероту. Щоб довести свою гіпотезу, він посилає відважних розвідників за океан, під отруєне листя Сквернолісся, ловити у спеціально виготовлені банки Проклятих і Заплямованих слизунів.

За науковим запалом Ларіса стоїть глибоко особиста причина, знайома багатьом його родичам-вигнанцям. Після нищівного радіоактивного падіння Гномреґана тисячі гномів знайшли притулок як біженці біля Великої Кузні Айронфорджа. Здобувши для Ліги Дослідників проривне відкриття, Ларіс сподівається присоромити дворфів-скептиків і довести, що прийняти гномів у гірське місто було не просто милосердям, а надбанням, яке назавжди збагатило науку Альянсу.