Палюча Ущелина

До Війни Трьох Молотів край, де нині лежить Палюча Ущелина, був зеленим горбистим нагір'ям, що продовжувало хребет Редрідж. Той буйний край зник понад двісті тридцять років тому, коли чародій-тан Тауріссан, у відчаї намагаючись переломити хід програної війни, викликав Рагнароса з надр під світом. Катастрофічна поява Володаря вогню розірвала землю, підняла Гору Блекрок, обернула велике місто Темного Заліза Тауріссан на димні руїни й випалила північну долину на потріскану пустку попелу, сірки й вулканічного скла.

Шукаючи сировину для своєї військової машини після втрати давньої столиці, дворфи Темного Заліза захопили безлюдну ущелину. Посеред долини лежить Казан — величезний відкритий кар'єр, що глибоко врізається в камінь. У його нижніх закутках розташована Шлакова Яма — жорстокий підземний рудничний комплекс. Тут наглядачі Темного Заліза й неповороткі бойові ґолеми женуть полонених ворогів на виснажливу рабську працю: ті видобувають із розпеченої скелі залізо, мітрил і рідкісну руду темного заліза під постійною загрозою лавових викидів і бродячих звірів.

На північних скелях над розкопками стоїть Торієвий Мис — укріплена застава Братства Торію. Відколовшись від родичів у Горі Блекрок, ці майстри-ремісники пропонують нейтральний прихисток мандрівникам, які готові підривати роботу Темного Заліза чи постачати рідкісні складники для плавлення. Доступ до самої ущелини суворо обмежений: Альянс тримає Каменетесний Прохід до Лох Модану замкненим за важкими залізними воротами, а експедиції Орди з недалекого Карґата прорубали вузьку стежку через Пустища на сході, щоб розвідати край.