Братство Нортшира

Століття тому побожні місіонери вирушили з Лордерона на південь, до королівства Стормвінд, і заснували Абатство Нортшира, щоб служити людям і втішати край Святим Світлом. Спершу відомі як Святий Орден Клириків Нортшира, вони славилися легендарним співчуттям — навіть доглядали поранених гнолів і тролів джунглів під час давніх прикордонних воєн. Коли Орда орків пройшла крізь Темний Портал, клирики хоробро вирушили на передову без обладунків і зброї, щоб зцілювати поранених вояків. Оскільки їхнє зцілення підтримувало військо Стормвінда, орки безжально полювали саме на них. Орден було знекровлено, абатство пограбовано й спалено, а вцілілі клирики мусили втекти на північ, за море, до Саутшора разом із сером Андуїном Лотаром.

Різанина клириків Нортшира сколихнула людські королівства. Зрозумівши, що сама віра без обладунків і бойової виучки не встоїть проти сокири, Архієпископ Алонсус Фаол вирішив створити воїнів, які поєднували б священну силу Світла з бойовою майстерністю лицаря. Залучивши вцілілих клириків і побожних лицарів, Фаол заснував Лицарів Срібної Длані — так з'явилися перші паладини людства. Тож жертва полеглих цілителів Нортшира стала самою основою святих воїнів, що зламали Орду в Другій війні.

Після повернення Стормвінда й знищення Темного Порталу Архієпископ Фаол наглядав за відбудовою Абатства Нортшира й перетворив орден на Братство Нортшира. Нині, у 25 році після відкриття Темного Порталу, Абатство Нортшира — тихий, але важливий осередок, де новобранці збираються, щоб почати службу королівству. Під проводом таких постатей, як Жриця Анетта, Брат Саммуель і Брат Пакстон, Братство дбає про духовне здоров'я долини, береже давні тексти у своїй бібліотеці й навчає нове покоління захисників протистояти розбійникам, вовкам і тіням, що згущуються над Лісом Елвінн.