Зарізане Ягня

До падіння Гномреґану молоді чорнокнижники Каз Модану навчалися в глибинах технічного міста у власних чародіїв-винахідників і знавців демонів. Катастрофа, що вигнала гномів, розпорошила ці школи. Уцілілі практики опинилися в тісних похмурих підземних печерах Айронфорджа, під недовірливим оком Короля Маґні Бронзбірда й дворфійської варти. Не маючи змоги відкрито практикувати демонічні мистецтва чи провадити небезпечні обряди в такій тісноті, старші наставники на кшталт Лаґо Блеквренча змушені відсилати своїх учнів геть.

Ці учні-вигнанці прямують до «Зарізаного Ягняти» — непоказної корчми в Кварталі магів Стормвінда. Під її шинком, за звивистими кам'яними переходами й сходами, що ведуть донизу, ховається підземне святилище, де в тіні збираються людські чорнокнижники. Під наглядом досвідчених заклиначів на кшталт Ґакіна Зв'язувача Темряви цей осередок дає простір і темне приладдя, потрібні, щоб навчити новачків викликати й підкоряти дрібних демонів, не накликавши одразу гніву міської варти.

Ковен Стормвінда радо приймає вправні руки, але наплив новачків-біженців породжує тертя. Людські наставники й так ходять по лезу ножа, щоб їх не викрили міські паладини й влада. Ґакін і його колеги бачать, що їхній таємний прихисток дедалі тісніше заповнюють практики, яких шлють на південь із Каз Модану. Невпинний потік гостей із дворфійської гори загрожує розкрити їхню обачну справу, та жодна зі сторін не має простішої альтернативи.