Капітан Варти Паркер

Стоячи на важливому роздоріжжі, відомому як Три Кути, Паркер пильнує дороги, що з'єднують Ліс Елвінн, Сутінколісся й Редрідж. Військо Стормвінда розпорошене, офіційного підкріплення до краю майже не надходить, тож вартові-одинаки на кшталт Паркера мусять самі тримати перехрестя вільним від розбійників, хижих звірів і гнолів-грабіжників.

Найбільше Паркера турбують табори гнолів, що збираються на північ і схід від його посту. Зграї підбираються дедалі ближче до дороги, тож він посилає дужих подорожніх до Помічника Фелдона в Лейкширі з вісткою про гнолівські сили, що збираються. Дедалі більша зухвалість зграй Редріджу — пряма загроза для валок із припасами й біженців, які шукають прихистку в Лейкширі.

Життя на самотньому придорожньому посту буває похмурим, та дрібні прояви доброти все ж знаходять шлях до Трьох Кутів. Дарсі, офіціантка з Корчми Лейкшира, надсилає Паркерові гарячий обід, поки той у патрулі. Зворушений, Паркер просить шукача пригод, який приніс обід, узяти букет у травниці Лейкширу й віднести його Дарсі на знак вдячності, — тільки травниці не казати, від кого й для кого ці квіти.