Жриця Джозетта

Поки багато хто зі святими обітницями проводить дні у величних соборах чи усамітнених монастирях, Жриця Джозетта служить просто серед простого люду Лісу Елвінн. Зі своїх скромних покоїв нагорі в гамірній корчмі «Лев'яча Гордість» вона дбає про духовне здоров'я подорожніх, вартових і тутешніх робітників, доводячи, що служіння Святому Світлу потребує присутності всюди, де серця шукають розради.

Джозетта відіграє важливу роль для жерців-початківців, що завершили перше навчання в Абатстві Нортшира. Вона навчає їх практичної суті їхнього покликання, посилаючи в довколишню околицю допомагати пораненим вартовим і втішати стражденних. Через ці завдання вона наголошує: обов'язки клірика — не просто вивчити слова молитви, а діяльно спрямовувати Світло, щоб зцілювати зламаний світ.

Попри непохитну відданість, Джозетта несе в собі тінь смутку щодо власного життєвого вибору. У юності їй забракло сміливості ступити на широкі дороги й дослідити Азерот — вона обрала безпеку знайомої землі. Хоч вона й задоволена своїм священним служінням у Ґолдширі, вона часто закликає молодих учнів, що переступають її поріг, бути сміливішими за неї й нести свою віру на далекі рубежі.