Тема
Біженці
Читати мовою English Deutsch Español Français Italiano Português (Brasil) Русский Українська 简体中文
Запису українською ще немає: прочитайте тут.
Упродовж бурхливої історії Азероту безперервні війни раз у раз виганяли мирних мешканців із домівок. Від вигнання зі Стормвінда в Першу війну до трагічної втечі з Лордерону в Третю війну біженці лишаються живими свідченнями нищівної ціни вторгнень, чуми й зради.
Вихід зі Стормвінда
Коли під час Першої війни Орда орків пронеслася королівством Стормвінд, такі поселення, як Ґолдшир, Мунбрук і Ґранд-Гемлет, палали. Після вбивства короля Ллейна Рінна сер Андуїн Лотар очолив рештки королівства. Він зібрав уцілілих солдатів і зневірених мирних мешканців і, поки місто горіло, супроводив їх до гавані. Частина городян сховалася в катакомбах під Собором Світла, а Лотар повів величезний флот через Велике Море до північних берегів Лордерону. У Саутшорі вигнанців — серед них юного принца Варіана Рінна та Верховну Клірикиню Леді Мару Фордрагон — прихистив король Теренас Менетіл II.
Втеча від Погибелі
Через покоління після того, як Лордерон прийняв вигнанців зі Стормвінда, його народ сам зіткнувся з руїною. Під час Третьої війни чума Погибелі й легіони нежиті методично знищували королівство. Принц Артас Менетіл вирізав власних підданих, пронісшись королівством, і вцілілі розбіглися, охоплені жахом. Леді Джайні Праудмур вдалося повести загін біженців через море до Калімдору, де вони зрештою заснували поселення Терамор. Проте незліченні інші лишилися в Східних Королівствах, і на них невпинно полювали Погибель, Відступники й жахливі потвори, що постали серед руїн.