Кентаври

Кентаври з'явилися близько тисячі ста років тому під пустищами Пустограю. Коли Принцеса Терадрас, донька володарки стихій Теразейн, прокинулася й виснажила навколишню землю, зі Смарагдового Сну прийшов напівбог Заетар, щоб дізнатися причину. Вони уклали протиприродний союз, і їхні нащадки стали першими кентаврами. Нажаханий їхньою потворною, дикою вдачею, Заетар не зміг приховати відрази. Розлючені батьковою огидою, кентаври вбили його. Убита горем Терадрас поховала дух Заетара у своєму підземному святилищі — Мародоні, — але захищала й плекала своїх лютих дітей, які швидко розплодилися по всьому Калімдору.

Щойно з'явившись, кентаври почали розходитися з Пустограю й вести жорстоку війну на виснаження проти корінних народів Калімдору. Найбільше потерпіли кочові таурени: вигнаних із родючої батьківщини предків — Малгору, — їх безжально гнали через Пустки. Загони кентаврів полювали на тауренів, мов на здобич, палили поселення й убивали задля розваги. На час Третьої війни століття невпинного переслідування довели тауренів до межі вимирання: вони відчайдушно тікали саваною від нескінченних грабіжників.

Усе змінилося, коли Вождь Тралл і щойно прибула Орда орків висадилися в Калімдорі. Тралл уклав угоду з Кайрном Бладгуфом, поєднавши орківську сталь із силою тауренів. Разом вони розгромили агресивні загони Колкарів, зламали їхню владу над рівнинами й дали тауренам змогу безпечно заснувати Тандер Блаф і повернути Малгор. Цей союз поклав край кочовому вигнанню тауренів і встановив борг крові й честі, що назавжди прив'язав їх до Орди.

Попри нищівні поразки, кентаври лишаються активною загрозою в центральному Калімдорі. Їхнє суспільство поділене на ворогуючі клани — передусім Колкарів, Ґелкісів, Маґрамів і Мародін, — кожен на чолі з ханом, і всі вони погрузли в безкінечній кровній ворожнечі за землі й воду. Внутрішні чвари не дають їм об'єднатися в нестримну орду, але люті загони й далі нападають на торгові каравани й поселення в Дуротарі, Пустках, Тисячі Голок і на межах Малгору.