Монте Ґазлоу

Ґазлоу родом із гоблінського мегаполіса Андермайн — міста, яке він зрештою зненавидів, бо там кожну тяжко зароблену монету крали, а кожну творчу ідею душили суперники. Утікши разом з іншими честолюбними гоблінами за Велике море до Калімдору, він збудував собі зовсім нове життя. Отримавши щедру платню за інженерну роботу для нової Орди, Ґазлоу вклав гроші просто в голе узбережжя й заснував порт Раджет. Працюючи під крилом картелю Стімвідл, він тримає це припортове містечко суворо нейтральним: тут Орда, Альянс і вільні торговці можуть спокійно торгувати — аби лиш зброя лишалася в піхвах, а гаманці були повні.

Після Третьої війни Вождь Тралл найняв Ґазлоу головним інженером Дуротару, щоб розв'язати нагальні проблеми з облаштуванням молодої оркської столиці. Ґазлоу взявся за небезпечну роботу — забезпечити Оргріммар прісною водою — і прокопав довгі тунелі, що ненароком прорвалися в підземні нори кобольдів. Завдяки вчасній допомозі мандрівного володаря звірів Рекссара Ґазлоу зумів підірвати й завалити печери та завершити роботу. Він і досі улюблений підрядник і друг Тралла й навіть відрядив свого виконроба Резлака, щоб той допомагав оркам на будівництвах по всьому Дуротару.

Хоч справи в Раджеті й прибуткові, Ґазлоу постійно має головний біль через морських конкурентів і злодіїв. Флібустьєри Південних морів облаштували табори на сусідньому Узбережжі Крамарів й перехоплюють вантажі для Раджета, крадучи все — від сирої руди до замовлених Ґазлоу чобіт. Щоб захистити свої прибутки, господар порту раз у раз наймає мандрівних найманців будь-якої приналежності: вичищати піратські табори, повертати вкрадені вантажі й зводити рахунки з портовими бешкетниками.