Спиртовий розчинник

Майстер Ворнал сидить у Селі Сен'джин, обтяжений віком і згасанням зору. Там, де первісна магія колись сама текла до його пальців, він тепер тяжко спирається на алхімію, щоб загострити чуття й творити своє мистецтво. Попри дедалі більшу тілесну неміч, упертий троль відмовляється брати учня, заявляючи, що ні Темний Спис, ні орки Дуротару не породили нікого, гідного його науки.

Замість прямого навчання Ворнал вимагає сирих матеріалів із суворого узбережжя: цілих очей макрур і флаконів слизу крабів-повзунів. Щоб здобути неушкоджені очі в броньованих клешнястих макрур, потрібні точні удари, а збирання достатньої кількості слизу перевіряє готовність шукача пригод терпіти нудну, чорну роботу. Для Ворнала полювання на цих прибережних створінь — не стільки про реагенти, скільки про відсіювання тих, кому бракує зосередженості.

Для Майстра Ворнала час і терпіння — остаточна міра сили. Він чекає, що нетерплячі юнаки піддадуться роздратуванню або й зовсім покинуть цю марудну справу. Повернення до Села Сен'джин із бездоганними інгредієнтами доводить не лише вміння виживати серед небезпечних рифів протоки Островів Відлуння, а й дисципліну, потрібну, щоб опанувати тонке мистецтво алхімії.