Шандріс Фезермун

Десять тисяч років тому, під час Війни Прадавніх, демонічний Палаючий Легіон знищив село Ара-Гінам, розлучивши юну Шандріс з родиною. Утікаючи на південь, вона натрапила на військо Кур'талоса Рейвенкреста, яке її врятувало, і її вдочерила Жриця Місяця Тіранда Віспервінд. Спершу дівчині заборонили йти на поле бою, але Шандріс потай ходила слідом за Сестрами Елуни й показала себе неперевершеною стрільчинею. Коли сатир Ксавіус напав на Малфуріона Стормрейджа, Шандріс з узлісся влучила в лиходія стрілою — і цього було досить, щоб Малфуріон обплутав і знешкодив зрадника.

Після Великого Розколу й заснування Вартових Шандріс стала незамінною командувачкою у війську нічних ельфів. Через століття, у Війні Сатирів, вона водила загони в жорстокі сутички з рештками демонічних сил і на власні очі побачила трагічну, нестримну лють перших воргенів. У Третю війну Шандріс разом із Тірандою вела вартових із загону Тіньолистих і стояла на схилах Гори Гіджал, захищаючи Світове Древо Нордрассіл від легіонів Архімонда.

Сьогодні генерал Фезермун — верховна польова командувачка армії Вартових. З Острова Сардор вона керує Твердинею Перистого Місяця — грізною ельфійською фортецею, що стереже первісну глушину Фераласу. Із цієї острівної застави вона стежить за загрозами, що наближаються: дикими гнолами, огрями Ґордунні, що досі тут лишаються, сатирами, сповненими ненависті, і дедалі більшою силою Орди на півдні Калімдору.