Рене Лауер

До свого нежиття Рене була успішною капітанкою: Багряний Хрестовий Похід був її домом і вірою. Переконана, що Лордерон належить суто живим і суто людям, вона без докорів сумління вбивала нелюдів. Її фанатизм обернувся крахом, коли родичі її жертв вистежили табір, щоб помститися. Хоч її небіж Стефан і втрутився, сутичка привернула увагу Леді Сильвани Віндраннер і Варіматраса. Військо Відступників стерло табір: Стефана вбили, а Рене підняли в нежитті. Вражена тим, як її похід накликав загибель на власну рідню, вона цілком покинула ратне життя й узялася тримати Таверну «Шибеничний Кінець», сповнена рішучості плекати, а не вбивати.

Замість шукати помсти Відступникам, які її вбили, Рене спрямовує свій жаль на фанатизм, що прирік її родину. Щоразу, коли полонені багряні хрестоносці чи мандрівники опиняються у Бріллі, вона ділиться своєю історією, застерігаючи їх від безглуздої ненависті. Догму Хрестового Походу вона бачить як нескінченне коло різанини, що гарантує лише горе. Фанатики рідко слухають її порад, та Рене не полишає спроб переконати їх, пропонуючи гостинність і терплячі слова і бранцям, і відвідувачам.