Міша

Рекссар знайшов Мішу осиротілим ведмежам біля тіла вбитої матері в Руїнах Рейвенвінду у Фераласі. Упізнавши в ній таку саму самотню душу, мандрівний мок'натал прихистив її й дав їй ім'я. Разом вони рушили на північ, у посушливу глушину Пустограю, і стали відданими захисниками одне одного — цей союз пережив незліченні дикі краї та криваві битви.

Міша — аж ніяк не ручна тваринка, а досвідчена воїтелька. Вона билася пліч-о-пліч з Рекссаром у жорстокій війні проти великого адмірала Дейліна Праудмура на Острові Терамор і допомогла молодій Орді вижити. Поза боєм її гострі чуття й сила стають продовженням Рекссарової волі: вона навіть приносила до Оргріммара полеглих союзників, як-от орка Байрока.

Нині мандрівники, що йдуть довгими стежками через Гори Кам'яного Кігтя, Пустограй і Фералас, можуть побачити Мішу, яка тихо ступає поруч із Рекссаром. Вона досить люта, щоб розірвати будь-якого хижака, якому стане дурості їм загрожувати, — та для Рекссара вона лишається надійною опорою у світі, якому більше ні в чому не можна довіряти.