Обряд видіння

Коли потрібне обрядове зілля зібрано, а перші випробування віри пройдено, сільський шаман Зарлман Ту-Мунс дарує посвяченому Воду Провидців. Цей могутній напій треба випити перед ревучим племінним вогнем у серці Села Бладгуф. Спожиті із зосередженим і шанобливим розумом, священні води розширюють сприйняття питця поза тілесний зір, перекидаючи міст через заслону між матеріальним і духовним світами.

Щойно напій випито, полум'я являє безтілесну з'яву — примарного вовка предків. Дух не говорить і не б'ється, а мовчки біжить на північний захід пагорбистими рівнинами Малгору. Справжній посвячений має зважати на його тиху стежку, йдучи за ним геть від села в глиб скелястих пагорбів, де в усамітненому спогляданні чекає відлюдник Віщун Вайзраннер.

Дістатися Віщуна Вайзраннера біля входу до його гірської печери означає успішно завершити видіння. Ця подорож трав'янистими пагорбами випробовує терпіння посвяченого, довіру до проводу предків і єднання із Земною Матір'ю. Пройдений обряд дає молодому шукачеві пригод право на останнє випробування зрілості — Обряд Мудрості.