Спільна земля

Таурени глибоко шанують природний світ: беруть від нього лише потрібне для виживання і в усьому вшановують Земну Матір. Гноли-Блідомани, що осіли на південь від Села Бладгуф і в печері на заході, такої поваги не знають. Замість полювати в міру, вони завзято вирізають звірину по всіх рівнинах, залишаючи по собі обдерті туші й зруйновані оселища. Для народу, що прагне збудувати мирну батьківщину в Малгорі, таку безоглядну різанину терпіти не можна.

Бейн Бладгуф спершу сподівався залагодити справу мирно й намагався завести розмову з гнолами-зайдами. Блідомани відкинули всі пропозиції, відповівши на дипломатію ворожістю та новим спустошенням. Переконавшись, що перемовини марні, Бейн удається до сили. Молодих сміливців посилають просто в мисливські табори гнолів — приборкати браконьєрів, чинбарів і білувальників, доки трави не зазнали невиправної шкоди.

Це доручення — водночас обряд посвяти й моральний урок для майбутніх звитяжців. Коли шукач пригод повертається після вилову, Бейн нагадує: відбирати життя не можна зі злоби — лише з потреби зберегти гармонію. Життя і смерть — єдине коло, де одне не може квітнути без другого; цю основоположну істину має нести далі кожен захисник Малгору.