Навчання звіра

У посушливих каньйонах Дуротару опанувати лук і вистояти проти суворої природи — лише половина обов'язку мисливця. Довівши свою стійкість приборканням лютих вепрів Дуротару, прибійних крабів і броньованих скорпідів, молоді мисливці готові до справжньої відповідальності — опіки над звіром. Тотар, що стоїть у Гострому Пагорбі, посилає їх на північ через яри червоної глини просто до укріплених воріт Оргріммару.

У велелюдній столиці майбутні майстри-слідопити мають розшукати Долину Честі — осередок, де войовничі душі й досвідчені слідопити відточують своє ремесло. Там живе Ормак Ґрімшот, один із найшанованіших майстрів-мисливців Орди. Ормак дивиться крізь зелену юність, щоб побачити, чи має мисливець терпіння не лише командувати звіром, а й підтримувати та плекати його крізь голод, битви та втрати.

Звір, здобутий силою волі, лишається диким, доки між мисливцем і супутником не постане порозуміння. Ормак передає священні традиції, потрібні, щоб берегти цей зв'язок: знання про те, яка їжа живить дух кожної істоти, дисципліну, щоб навчити їх смертоносних прийомів, і духовну зосередженість, щоб оживити полеглого звіра, якщо він впаде, виконуючи обов'язок.